Розвиток тваринництва, збільшення виробництва молока та м’яса в значній мірі залежать від своєчасного і якісного проведення комплексних ветеринарно-санітарних заходів. Одним з резервів підвищення рентабельності тваринництва є профілактика хвороб інвазійної етіології, у тому числі ентомозів, і захист тварин від кровосисних двокрилих комах. Ентомози сільськогосподарських тварин мають значне поширення на території України та завдають тваринництву значних економічних збитків. Установлено, що у хворих тварин знижується молочна, м’ясна та вовнова продуктивність, племінні якості, народжується ослаблений молодняк, який легко піддається різним захворюванням заразної та незаразної етіології. Навколишнє середовище впливає на особливості морфології, фізіології, екології, поведінки кровосисних комах. Масові спалахи їх розмноження спричинюють колосальні збитки народному господарству, сприяють поширенню трансмісивних хвороб. Вивчення ролі комах у передачі збудників трансмісивних інфекцій є актуальним напрямом сучасних досліджень. Токсична дія слини є одним з аспектів шкідливого впливу кровосисних двокрилих комах на організм людини та тварин. За високої чисельності нападу кровососів інтоксикація може мати серйозне значення та проявлятися як зовнішніми ознаками у вигляді запальних процесів у шкірі, так і зміною фізіологічних показників (температура тіла, формула крові). У тваринницьких та антропогенних біоценозах виникає необхідність проведення ряду ветеринарно-санітарних заходів із захисту тварин від негативної дії паразитуючих двокрилих комах. Перспектива подальших досліджень полягає у вдосконаленні існуючих схем ветеринарно-санітарних заходів на тваринницьких підприємствах з урахуванням сучасних вітчизняних розробок
Ключові слова: збудники трансмісивних хвороб, слина, токсична дія, алергія
Медведев С. Г., Айбулатов С. В. Фауна кровососущих насекомых комплекса гнуса (Diptera) Ленинградской области и Санкт-Петербурга. Паразитология. 2012. Т. 46, № 5. С. 350–368. URL: https://www.zin.ru/journals/parazitologiya/content/2012/prz_2012_5_3_Medvedev.pdf.
Сидорчук А. А. и др. Ветеринарная санитария. Санкт-Петербург: Лань, 2011. 368 с.
Алексеев В. И. Материалы по фауне и биологии кровососущих двукрылых (Diptera: Brachycera) Калининградской области. Новые энергосберегающие технологии в зоотехнии и ветеринарии: материалы междунар. науч.-практ. семинара (Калининград, 10–11 нояб. 2005 г.). Калининград, 2005. С. 3–11.
Полякова П. Е. О роении кровососущих комаров в районах севера Сибири и Дальнего Востока. Паразитология. 1974. Т. 8, № 1. С. 22–27. URL: https://www.zin.ru/journals/parazitologiya/content/1974/prz_1974_1_4_Poljakova.pdf.
Sota T., Hayamizu E., Mogi M. Distribution of biting Culex tritaemiorhynchus (Diptera: Culicidae) among pigs: effects of host size and behavior. Journal of Medical Entomology. 1991. Vol. 28, No. 3. Р. 428–433. DOI: https://doi.org/10.1093/jmedent/28.3.428.
Нарчук Э. П. Имагинальное питание у двукрылых насекомых (Diptera) и роль питания кровью в эволюции отряда. Материалы I Всероссийского совещания по кровососущим насекомым (Санкт-Петербург, 24–27 окт. 2006 г.). Санкт-Петербург: Зоологический институт РАН, 2006. С. 129–132. URL: https://www.zin.ru/conferences/blsuck1/Tezisy_htm/Nartshuk.htm.
Медведев С. Г. Фауна кровососущих насекомых комплекса гнуса (Diptera) Северо-Западного региона России. Анализ распространения. Энтомологическое обозрение. 2011. Т. 90, № 3. С. 527–547. URL: https://www.elibrary.ru/item.asp?id=16713612.
Мезенев Н. П. Соотношение компонентов гнуса на Таймыре и в других районах Крайнего Севера. Паразитология. 1968. Т. 2, № 4. С. 347–351. URL: https://www.zin.ru/journals/parazitologiya/content/1968/prz_1968_4_14_Mezenev.pdf.
Kuntz K. J., Olson J. K., Rade B. J. Role of domestic animals as hosts for blood-seeking females of Psorophora columbiae and other mosquito species in Texas ricelands. Mosquito News. 1982. Vol. 42, No. 2. P. 202–210. URL: http://www.biodiversitylibrary.org/content/part/JAMCA/MN_V42_N2_P202-210.pdf.
Решетников А. Д. и др. Сезонный ход численности компонентов гнуса северо-восточной Якутии и их фенологическая сигнализация. Наука и образование. 2009. № 2. C. 100–103. URL: https://elibrary.ru/item.asp?id=12568230.
Пителина Л. А. Фауна и биология комаров бассейна нижнего течения Вилюя. Паразитология. 1973. Т. 7, № 5. С. 450–456. URL: https://www.zin.ru/journals/parazitologiya/content/1973/prz_1973_5_11_Pitelina.pdf.
Кудрявцева Г. А. К вопросу о токсичности слюны комаров р. Aedes для животных. Зоологический журнал. 1956. Т. 35, № 12. С. 1853–1860.
Горностаева Р. М. Данилов А. В. Комары Москвы и Московской области. Москва: КМК Scientific Press, 1999. 342 с.
Galindo P. A. et al. Mosquito bite hypersensitivity. Allergologia et Immunopathologia. 1998. Vol. 26, No. 5. Р. 251–254. PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9885733.
Singh S., Mann B. K. Insect bite reactions. Indian Journal of Dermatology, Venereology and Leprology. 2013. Vol. 79, No. 2. P. 151–164. DOI: https://doi.org/10.4103/0378-6323.107629.
Рысс Е. С. и др. Случай хронического гломерулонефрита после укуса комара. Терапевтический архив. 1991. Т. 63, № 6. С. 132–134.
Виноградова Е. Б. Городские комары или «Дети подземелья». Москва-Санкт-Петербург: Товарищество научных изданий КМК, 2004. 96 с. (Разнообразие животных. Вып. 2).
Балашов Ю. С. и др. Разлёт и численность слепней рода Hybomytra Enderlein (Tabanidae) вокруг стад крупного рогатого скота. Энтомологическое обозрение. 1985. Т. 64, № 1. С. 74–78.
Иванов В. П. Экспериментальное исследование маршрутной ориентации слепней Hybomitra (Diptera, Tabanidae) в полевых условиях. Паразитология. 1994. Т. 28, № 5. С. 364–372. URL: https://www.zin.ru/journals/parazitologiya/content/1994/prz_1994_5_3_Ivanov.pdf.
Соболева Р. Г. Слепни (Diptera, Tabanidae) юга Приморского края. Новосибирск: Наука, 1974. 262 с.
Павлова Р. П., Фёдорова О. А. Места выплода и экология кровососущих мошек (Diptera, Simuliidae) лесостепного Зауралья. Труды Всероссийского научно-исследовательского института ветеринарной энтомологии и арахнологии. 2006. № 48. С. 132–145.
Павлова Р. П., Фёдорова О. А. К экологии кровососущих мошек (Diptera, Simuliidae) подзоны мелколиственных осиново-берёзовых лесов Тюменской области. Труды Всероссийского научно-исследовательского института ветеринарной энтомологии и арахнологии. 2007. № 49. С. 175–186.
Павлова Р. П., Хлызова Т. А., Фёдорова О. А. Экология кровососущих комаров (Diptera, Culicidae) и мошек (Diptera, Simuliidae) лесостепного Зауралья. Вестник Тюменского государственного университета. Экология и природопользование. 2007. № 6. С. 165–172. URL: https://elibrary.ru/item.asp?id=11665674.
Будаева И. А. и др. О массовом нападении насекомых комплекса гнуса в Воронежской области в 2013 году. Вестник Воронежского государственного университета. Серия: Химия. Биология. Фармация. 2015. № 4. С. 51–55. URL: https://elibrary.ru/item.asp?id=25979425.
Демьянченко Г. Ф. Токсичность слюны мошек (сем. Simuliidae) для организма сельскохозяйственных животных. Труды Всесоюзного научно-исследовательского института ветеринарной санитарии и эктопаразитологии. 1957. Т. 12. С. 91–104.
Усова З. В., Рева М. В., Семушин Р. Д. Мошки (Diptera, Simuliidae) юго-востока Украины. Материалы I Всероссийского совещания по кровососущим насекомым (Санкт-Петербург, 24–27 окт. 2006 г.). Санкт-Петербург: Зоологический институт РАН, 2006. С. 202–203. URL: https://www.zin.ru/conferences/blsuck1/Tezisy_htm/Usova.htm.
Андреев К. П. Ветеринарная энтомология и дезинсекция. Москва: Колос, 1966. 327 с.
Усова З. В., Семушин Р. Д., Кузнецов А. В. Условия массового размножения кровососущих мошек (Diptera, Simuliidae) и случаи симулиидотоксикоза людей в долинах рек Северский Донец и её притоков. Медицинская паразитология и паразитарные болезни. 1983. № 1. С. 37–40.
Каплич В. М. Вредоносность кровососущих мошек в условиях Белоруссии. Молодёжь и современная наука: тез. докл. ІІ респ. конф. мол. исследователей (Кишинёв, 14–15 дек. 1989 г). Секц. биол. и с.-х. науки, хим. науки. Кишинёв, 1989. С. 51–52.
Лукьянов Н. И., Иваненко Н. М. Симулиотоксикоз крупного рогатого скота. Ветеринария. 1965. № 6. С. 89–91.
Ковбан В. З. Случаи симулиотоксикоза крупного рогатого скота. Ветеринария. 1966. № 5. С. 88–90.
Прудкина Н. С., Солодовникова В. С., Гусакова В. А. Массовое размножение мошек (Diptera, Simuliidae) в восточной Украине. Кровососущие и зоофильные двукрылые (Insecta: Diptera). Санкт-Петербург: Зоологический институт РАН, 1992 (1993). С. 133–135.
Тощев А. П., Соловьев Ф. А., Фомина Т. М. О симулиидотоксикозе с/х животных. Ветеринария. 1953. № 7. С. 49–52.
Митрохин В. У. Экономический ущерб, причиняемый мошками. Вопросы ветеринарной арахноэнтомологии: науч.-техн. бюл. ВНИИВЭА. Тюмень, 1975. Вып. 6. С. 104–109.
Лысков Л. В., Прокопьев З. С. Массовая гибель северных оленей от нападения кровососущих двукрылых и оводов в Якутии. Охрана и рациональное использование животного мира и природной среды Якутии: матер. VIII респ. совещ. по охране природы Якутии. Якутск 1979. С. 29–31.
Хицова Л. Н., Будаева И. А. Новые данные о массовом размножении мошек (Diptera, Simuliidae) в Воронежской области. Медицинская паразитология и паразитарные болезни. 2006. № 1. С. 39–40. URL: https://elibrary.ru/item.asp?id=9186370.
Gröβler R. Kriebelmückenplage in Teilen Hessens. Tierärztliche Praxis. 1981. Bd. 9, Hf. 2. S. 175–179. PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7348928.
Grafner G., Betke P. Zur Bedeutung des Kriebelmückenbefalls bei Weidetieren mit einem geschichtlichen Überblick über das Vorkommen von Kriebelmücken (Diptera; Simuliidae) auf dem Territorium der DDR. Monatshefte für Veterinärmedizin. 1982. Bd. 37, Hf. 12. S. 448–450.
Rühm W. Die Bekämpfung von Kriebelmücken (Simuliidae, Diptera) am Rind in Mitteleuropa Voraussetzungen, Problematik, Wege. Berliner und Munchener tierarztliche Wochenschrift. 1983. Bd. 96, Hf. 3. S. 97–101. PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/6847600.
Nielsen O. B. et al. Kvægmygangreb i Danmark. Erfaringer fra perioden 1978–1986. Dansk Veterinaertidsskrift. 1988. Bd. 71, Hf. 2. S. 55–58.
Абусалимов Н. С. Кровососущие мошки в Азербайджане. Ветеринария. 1947. № 8. С. 79–83.
Погорелый Л. И., Ковбан В. З. Заболевание и гибель крупного рогатого скота от массовых укусов кровососущих мошек на территории Волынской области. Ветеринария. 1966. № 6. С. 105–110.
Погорелый Л. И., Ковбан В. З. О патогенезе заболеваний крупного рогатого скота от укусов мошек. Ветеринария. 1967. № 11. С. 68–72.
Edgar S. A. A field study of the effect of black fly bites, on egg production of laying hens. Poultry Science. 1953. Vol. 32, No. 5. P. 779–780. DOI: https://doi.org/10.3382/ps.0320779.
Ковбан В. З. Прогнозирование и профилактика массовых нападений кровососущих мошек. Ветеринария. 1968. № 6. С. 89–91.
Скуловец М. В., Ятусевич А. И., Каплич В. М. Симулиидотоксикоз животных в пойме Полесья Республики Беларусь. Учёные записки УО «Витебская государственная академия ветеринарной медицины». Витебск, 2012. Т. 48, вып. 2, ч. 1. С. 21–23. URL: http://repo.vsavm.by/handle/123456789/605.
Hase A. Hautreaktionen nach Stichen der Gnitze Culicoides minutissimus Zett (Diptera, Heleidae). Zeitschrift fur Parasitenkunde. 1953. Bd. 15, Hf. 6. S. 519–537. DOI: https://doi.org/10.1007/BF00260173.
Lee D. J. A delayed diagnosis of bung eye. The Medical Journal of Australia. 1958. Vol. 45, No. 22. Р. 743. DOI: https://doi.org/10.5694/j.1326-5377.1958.tb86761.x.
Бродская Н. К. Фенология и сезонный ход численности массовых видов мокрецов рода Culicoides на юге Псковской области. Паразитология. 1992. Т. 26, № 3. C. 257–259. URL: https://www.zin.ru/journals/parazitologiya/content/1992/prz_1992_3_10_Brodskaya.pdf.
Цыркунов Л. П. Дерматоз, вызванный укусами кровососущих насекомых. Медицинская паразитология и паразитарные болезни. 1989. № 1. С. 74–76.
Mellor P. S., McCaig J. The probable cause of “sweet itch” in England. The Veterinary Record. 1974. Vol. 95, No. 18. P. 411–415. DOI: https://doi.org/10.1136/vr.95.18.411.
Хлызова Т. А., Фёдорова О. А., Сивкова Е. И. Патологическое воздействие слюны кровососущих двукрылых насекомых на организм человека и животных (обзор). Вестник Оренбургского государственного университета. 2017. № 7(207). С. 90–96. URL: https://elibrary.ru/item.asp?id=30608655.
Денисов А. А. Биоэкологическая характеристика адаптации кровососущих эктопаразитов мелких млекопитающих в антропогенных биоценозах Волгоградской области зоны Нижнего Поволжья. Экологическая безопасность и охрана окружающей среды в регионах России: теория и практика: материалы II Всерос. науч.-практ. конф. (Волгоград, 17–18 нояб. 2016 г.). Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2016. С. 265–268. URL: https://volsu.ru/upload/medialibrary/b6a/ЭКОБЕЗ_2016_сборник.pdf.
Нафеев А. А. Проблемы в организации профилактики заражения городского населения клещевыми инфекциями. Эпидемиология и инфекционные болезни. 2010. Т. 15, № 4. С. 42–44. URL: https://www.elibrary.ru/item.asp?id=15179554.
Cholewiński M., Derda M., Hadaś E. Parasitic diseases in humans transmitted by vectors. Annals of Parasitology. 2015. Vol. 61, No. 3. Р. 137–157. DOI: https://doi.org/10.17420/ap6103.01.
Heck M. Insect transmission of plant pathogens: a systems biology perspective. mSystems. 2018. Vol. 3, No. 2. P. e00168-17. DOI: https://doi.org/10.1128/mSystems.00168-17.
Островский А. М. Оценка роли Lipoptena cervi (linnaeus, 1758) в трансмиссии возбудителя лайм-боррелиоза на юго-востоке Беларуси. Паразитарные системы и паразитоценозы животных: матер. V науч.-практ. конф. Междунар. ассоциации паразитоценологов (Витебск, 24–27 мая 2016 г.). Витебск: УО ВГАВМ, 2016. С. 129–131. URL: http://repo.vsavm.by/handle/123456789/1060.
Пантелеев С. В. Оценка роли насекомых в распространении возбудителей кладоспориоза и альтернариоза в лесных питомниках на основании использования методов ДНК-анализа. Труды Белорусского государственного технологического университета. 2012. № 1(148): Лесное хозяйство. С. 253–257. URL: https://elib.belstu.by/handle/123456789/2276.
Mellor P. S., Kitching R. P., Wilkinson P. J. Mechanical transmission of capripox virus and African swine fever virus by Stomoxys calcitrans. Research in Veterinary Science. 1987. Vol. 43, No. 1. Р. 109–112. DOI: https://doi.org/10.1016/S0034-5288(18)30753-7.
Rochon K., Lysyk T. J., Selinger L. B. Retention of Escherichia coli by house fly and stable fly (Diptera: Muscidae) during pupal metamorphosis and eclosion. Journal of Medical Entomology. 2005. Vol. 42, No. 3. Р. 397–403. DOI: https://doi.org/10.1093/jmedent/42.3.397.
Shane S. M., Montrose M. S., Harrington K. S. Transmission of Campylobacter jejuni by the housefly (Musca domestica). Avian Diseases. 1985. Vol. 29, No. 2. Р. 384–391. PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/4026732.
Nichols G. L. Fly transmission of Campylobacter. Emerging Infectious Diseases. 2005. Vol. 11, No. 3. Р. 361–364. DOI: https://doi.org/10.3201/eid1103.040460.
Mian L. S., Maag H., Tacal J. V. Isolation of Salmonella from muscoid flies at commercial animal establishments in San Bernardino County, California. Journal of Vector Ecology. 2002. Vol. 27, No. 1. Р. 82–85. PMID: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12125877.
Barreiro C. et al. Role of flies as vectors of foodborne pathogens in rural areas. ISRN Microbiology. 2013. Vol. 2013. P. 718780. DOI: https://doi.org/10.1155/2013/718780.
Paliy A. P. et al. Biological control of house fly. Ukrainian Journal of Ecology. 2018. Vol. 8, No. 2. P. 230–234. URL: https://www.ujecology.com/articles/biological-control-of-house-fly.pdf.
Paliy A. P. et al. Contamination of animal-keeping premises with eggs of parasitic worms. Biosystems Diversity. 2018. Vol. 26, No. 4, P. 327–333. DOI: https://doi.org/10.15421/011848.
Masmeatathip R. et al. First survey of seasonal abundance and daily activity of Stomoxys spp. (Diptera: Muscidae) in Kamphaengsaen Campus, Nakornpathom province, Thailand. Parasite. 2006. Vol. 13, No. 3. Р. 245–250. DOI: https://doi.org/10.1051/parasite/2006133245.
El-Sherbini G. T. The role of insects in mechanical transmission of human parasites. Iranian Red Crescent Medical Journal. 2011. Vol. 13, No. 9. P. 678–679. DOI: https://doi.org/10.5812/kowsar.20741804.2253.
Graczyk T. K., Knight R., Tamang L. Mechanical transmission of human protozoan parasites by insects. Clinical Microbiology Reviews. 2005. Vol. 18, No. 1. P. 128–132. DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.18.1.128-132.2005.
Стегній Б. Т. та ін. Ектопаразити як механічні і трансмісивні переносники інфекційних хвороб. Вісник аграрної науки. 2017. № 11. С. 35–38. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201711-05.
Thyssen P. J. et al. O papel de insetos (Blattodea, Diptera e Hymenoptera) como possíveis vetores mecânicos de helmintos em ambiente domiciliar e peridomiciliar. Cadernos de Saude Publica. 2004. Vol. 20, No. 4. P. 1096–1102. DOI: https://doi.org/10.1590/s0102-311x2004000400025.
Палій А. П. та ін. Застосування інсектицидів у промисловому тваринництві. Ветеринарна медицина: міжвід. тематич. наук. зб. 2019. Вип. 105. С. 102–107. DOI: https://doi.org/10.36016/VM-2019-105-21.
Paliy A. P. et al. Distribution, bioecological peculiarities of staphylinids (Coleoptera, Staphylinidae) in livestock biocenoses of forest-steppe and steppe Ukraine. Biosystems Diversity. 2020. Vol. 28, No. 1. P. 24–28. DOI: https://doi.org/10.15421/012004.
Paliy A. P. et al. Distribution of poultry ectoparasites in industrial farms, farms, and private plots with different rearing technologies. Biosystems Diversity. 2018. Vol. 26, No. 2. P. 153–159. DOI: https://doi.org/10.15421/011824.
Палій А. П. та ін. Науково-методичні основи контролю розробки та застосування засобів дезінфекції. Харків: Міськдрук, 2020. 318 с.
Paliy A. P. et al. A study of the efficiency of modern domestic disinfectants in the system of TB control activities. Agricultural Science and Practice. 2015. Vol. 2, No. 2. P. 26–31. DOI: https://doi.org/10.15407/agrisp2.02.026.
Paliy A. P. et al. Effectiveness of aldehyde disinfectant against the causative agents of tuberculosis in domestic animals and birds. Ukrainian Journal of Ecology. 2018. Vol. 8, No. 1. P. 845–850. URL: https://www.ujecology.com/articles/effectiveness-of-aldehyde-disinfectant-against-the-causative-agents-of-tuberculosis-in-domestic-animals-and-birds.pdf.
Палій Анд., Палій Анат. Техніко-технологічні інновації у молочному скотарстві. Харків: Міськдрук, 2019. 324 с.
Завгородній А. І. та ін. Наукові та практичні аспекти дезінфекції у ветеринарній медицині. Харків: ФОП Бровін О. В., 2013. 222 с.
