Екологія, епідеміологія та еволюція вірусів грипу птиці А серед диких птахів до цього часу погано вивчені через надзвичайну складність, спричинену численними видами-господарями вірусу, які важко вивчати протягом річного циклу розвитку господарів і можливе їх інфікування декількома підтипами вірусу. Ключовою складовою є розуміння генетичних зв’язків окремих підтипів вірусів грипу птиці, що дає змогу відслідкувати походження нових ізолятів або зміну причин їхньої патогенності. Метою наших досліджень стало вивчення циркуляції вірусів грипу деяких підтипів у нетипових хазяїв, проведення досліджень їхньої генетичної структури та пошук споріднених вірусів для визначення можливого походження українських ізолятів. За результатами досліджень виділено ізолят вірусу грипу птиці з підтипом гемаглютиніну Н13 від нетипових хазяїв для цього підтипу — представників ряду Anseriformes (галагаз, Tadorna tadorna). У результаті проведення філогенетичного аналізу за фрагментами ділянок генів гемаглютиніну та нейрамінідази доведено їхню подібність до ізолятів, виділених від мартинів звичайних на території Нідерландів відповідно на 97,8 і 98,24 % і далі за зменшенням ступеня гомології
Ключові слова: вірусоносійство, гемаглютинін, нейрамінідаза
Frank A. L. et al. Influenza B virus infections in the community and the family. The epidemics of 1976–1977 and 1979–1980 in Houston, Texas. American Journal of Epidemiology. 1983. Vol. 118, No. 3. P. 313–325. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.aje.a113638.
Gao G. F., Sun Y. It is not just AIV: From avian to swine-origin influenza virus. Science China. Life Sciences. 2010. Vol. 53. P. 151–153. DOI: https://doi.org/10.1007/s11427-010-0017-4.
Guan Y. et al. The emergence of pandemic influenza viruses. Protein Cell. 2010. Vol. 1, No. 1. P. 9–13. DOI: https://doi.org/10.1007/s13238-010-0008-z.
Neumann G, Noda T, Kawaoka Y. Emergence and pandemic potential of swine-origin H1N1 influenza virus. Nature. 2009. Vol. 459. P. 931–939. DOI: https://doi.org/10.1038/nature08157.
Webster R. G. et al. Evolution and ecology of influenza A viruses. Microbiological Reviews. 1992. Vol. 56, P. 9152–179. DOI: https://doi.org/10.1128/mr.56.1.152-179.1992.
WHO. A revision of the system of nomenclature for influenza viruses: a WHO memorandum. Bulletin of the World Health Organization. 1980. Vol. 58. P 585–591. URL: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/pmc2395936/.
Gamblin S. J., Skehel J. J. Influenza hemagglutinin and neuraminidase membrane glycoproteins. Journal of Biological Chemistry. 2010. Vol. 285. P. 28403–28409. DOI: https://doi.org/10.1074/jbc.R110.129809.
Tong S. et al. A distinct lineage of influenza A virus from bats. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2012. Vol. 10. P. 4269–4274. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1116200109.
Russell R. J. et al. The structure of H5N1 avian influenza neuraminidase suggests new opportunities for drug design. Nature. 2006. Vol. 443, No. 7. P. 107 45–49. DOI: https://doi.org/10.1038/nature05114.
Olsen B. et al. Global patterns of influenza A virus in wild birds. Science. 2006. Vol. 312, No. 5772. P. 384–388. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1122438.
Medina R. A., García-Sastre A. Influenza A viruses: new research developments. Nature Reviews. Microbiology. 2011. Vol. 9. P. 590–603. DOI: https://doi.org/10.1038/nrmicro2613.
Brown I. H. Summary of Avian influenza activity in Europe, Asia, and Africa, 2006–2009. Avian Diseases. 2010. Vol. 54. P. 187–193. DOI: https://doi.org/10.1637/8949-053109-reg.1.
Velarde R. et al. Avian influenza virus H13 circulating in ring-billed gulls (Larus delawarensis) in southern Ontario, Canada. Avian Diseases. 2010. Vol. 54. P. 411–419. DOI: https://doi.org/10.1637/8808-040109-Reg.1.
Hinshaw V. S. et al. Antigenic and genetic characterization of a novel hemagglutinin subtype of influenza A viruses from gulls. Journal of Virology. 1982. Vol. 42. P. 865–872. DOI: https://doi.org/10.1128/jvi.42.3.865-872.1982.
Höfle U. et al. Tissue tropism and pathology of natural influenza virus infection in black-headed gulls (Chroicocephalus ridibundus). Avian Pathology. 2012. Vol. 41. P. 547–553. DOI: https://doi.org/10.1080/03079457.2012.744447.
