У статті висвітлені результати досліджень стану природної резистентності великої рогатої худоби з високим генетичним потенціалом продуктивності за порушень вітамінного обміну. Метою досліджень було дослідити вплив гіповітамінозів А та Е різного ступеня вираженості на біомаркери природної резистентності корів. Як матеріал для досліджень використовували сироватку крові від 90 корів з господарств різних областей України. У сироватці крові вимірювали рівень вітамінів А та Е, рівень низки маркерів уродженого імунітету (загальний білок, глобуліни, циркулюючі імунні комплекси, серомукоїди, активність лізоциму) та стану оксидантно-антиоксидантного гомеостазу організму (вміст дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду, активність каталази). Застосовували загальноприйняті методи на основі спектрофотометрії. Установлено, що у високопродуктивних корів за зниження забезпеченості їхнього організму вітамінами А та Е порівняно з тваринами, які мають їх фізіологічний рівень, відбуваються зрушення маркерів природної резистентності. Так, виражений гіповітаміноз А та Е (зниження на 64,4 і 37,5 % відповідно) супроводжується вірогідним підвищенням глобулінів, циркулюючих імунних комплексів та серомукоїдів на 50,0–71,4 %, а також зниженням активності каталази та накопиченням продуктів ПОЛ на 21,1–28,5 %. За вітамінної недостатності А та Е на рівні 26,4 і 2,5 % відповідно відбуваються підвищення рівня глобулінів (на 24,5 %) та менш виражені зміни (на 18,6–26,4 %) аналогічної направленості в системі ПОЛ-АОЗ. Зниження рівня вітаміну А у сироватці крові корів на 34 % супроводжується лише підвищеним накопиченням малонового діальдегіду на 20,7 %. Активність лізоциму виявилася зниженою у тварин усіх досліджених груп з А- та Е-вітамінною недостатністю, однак ступінь її змін не залежав від вираженості гіповітамінозів
Ключові слова: вроджений імунітет, оксидантно-антиоксидантний гомеостаз, гіповітамінози
Politis I. Reevaluation of vitamin E supplementation of dairy cows: bioavailability, animal health and milk quality. Animal. 2012. Vol. 6, No. 9. P. 1427–1434. DOI: https://doi.org/10.1017/S1751731112000225.
Безух В. М., Чуб О. В., Надточій В. П. Обмін речовин у високопродуктивних корів та його аналіз. Науковий вісник ветеринарної медицини. 2011. Вип. 8(87). С. 5–8. URL: https://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/309.
Ионов И. А. и др. Критерии и методы контроля метаболизма в организме животных и птиц: справ. пособие Харьков: Институт животноводства НААН, 2011. 376 с.
Rubin L. P. et al. Metabolic effects of inflammation on vitamin A and carotenoids in humans and animal models. Advances in Nutrition. 2017. Vol. 8, No. 2. P. 197–212. DOI: https://doi.org/10.3945/an.116.014167.
Oliveira L. M., Teixeira F. M. E., Sato M. N. Impact of retinoic acid on immune cells and inflammatory diseases. Mediators of Inflammation. 2018. Vol. 2018. P. 3067126. DOI: https://doi.org/10.1155/2018/3067126.
Коваленко Л. В. та ін. Діагностика метаболічних порушень у великої рогатої худоби. Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. 2015. Вип. 101. С. 166–168. URL: http://www.jvm.kharkov.ua/sbornik/101/7_48.pdf.
Стегній Б. Т. та ін. Методи оцінки перекисного окиснення ліпідів та його регуляція у біологічних об’єктах: метод. реком. Харків: ННЦ «ІЕКВМ», 2009. 64 с.
Влізло В. В. (ред.) Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині: довідник. Львів: Сполом, 2012. 764 с.
Стегній Б. Т. та ін. Методи досліджень маркерів функціонального стану клітин периферичної крові та кісткового мозку тварин: метод. реком. Харків: ННЦ «ІЕКВМ», 2013. 59 с.
Лабинская А. С. Микробиология с техникой микробиологических исследований. Москва: Медицина, 1978. 155 с.
Левченко В. І. (ред.) Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин. Біла Церква, 2004. 608 с.
Мазуркевич А. Й. та ін. Ветеринарна імунологія. Практикум: навч. посіб. Київ: Агроосвіта, 2014. 168 c.
Rosales C. Fcγ receptor heterogeneity in leukocyte functional responses. Frontiers in Immunology. 2017. Vol. 8. P. 280. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2017.00280.
Радченко О. М.,. Стрільчук Л. М. Роль серомукоїдів у патогенезі внутрішньої патології та діагностичне значення їх визначення. Практикуючий лікар. 2017. Т. 6, № 2. C. 45–48. URL: https://plr.com.ua/index.php/journal/article/view/78.
Batista-Gonzalez A. et al. New insights on the role of lipid metabolism in the metabolic reprogramming of macrophages. Frontiers in Immunology. 2020. Vol. 10. P. 2993. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.02993.
Barnett K. C., Kagan J. C. Lipids that directly regulate innate immune signal transduction. Innate Immunity. 2020. Vol. 26, No. 1. P. 4–14. DOI: https://doi.org/10.1177/1753425919852695.
Weismann D., Binder C. J. The innate immune response to products of phospholipid peroxidation. Biochimica et Biophysica Acta. 2012. Vol. 1818, No. 10. P. 2465–2475. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbamem.2012.01.018.
Binder C. J. Lipid modification and lipid peroxidation products in innate immunity and inflammation. Biochimica et Biophysica Acta. Molecular and Cell Biology of Lipids. 2017. Vol. 1862, No. 4. P. 369–370. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bbalip.2017.01.006.
