DOI: 10.36016/VM-2020-106-5

Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. 2020. Випуск 106. С. 24–28.

Завантажити повний текст (PDF)

ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СПУМАВІРУСУ ВРХ НА МОДЕЛІ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН

Горбатенко С. К. ¹, Солодянкін О. С. ¹, Горбатенко В. П. ², Коваленко Л. В. ¹, Рудова Н. Г. ¹, Кузнецова О. В. ¹, Мягких Н. В. ¹, Зданевич П. П. ¹

¹ Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», Харків, Україна, e-mail: st.gorbatenko@gmail.com

² Харківська державна зооветеринарна академія, Харків, Україна

Генетичний матеріал польового ізоляту пінистого вірусу великої рогатої худоби інокульовано підшкірно кролям (5 дослідних і 5 інтактних особин). На молекулярно-генетичному, клітинному та біохімічному рівні вивчали вплив генетичного матеріалу на організм дослідних тварин. Установлено, що персистенція збудника спумавірусної інфекції за результатами молекулярно-генетичного дослідження (ПЛР) становить 60 діб. Зафіксовано перерозподіл клітин лейкоцитарної фракції у бік лімфоцитозу (80–88 %). Через 60 діб після зараження, порівняно з показниками контролю, відмічено зниження концентрації ЦІК на 22,2 % (р ≤ 0,05) та тенденцію до зниження серомукоїдів (на 6,5 %). По завершенні досліду встановлено статистично вірогідне зниження концентрації ЦІК та підвищення рівня серомукоїдів на 21,5 і 17,6 % відповідно, а також тенденцію до зниження рівня глобулінів, який становив 15,5 %. Результати гематологічного та біохімічного аналізу свідчать про розвиток імуносупресивного стану під впливом інокульованого матеріалу

Ключові слова: ПЛР, гематологічні та біохімічні показники, імуносупресія

Список літератури

Красникова Е. С. Эпизоотическая ситуация по вирусному иммунодефициту крупного рогатого скота в городе Саратове и Саратовской области. Вестник ветеринарии. 2011. № 4 (59). С. 70–71. URL: https://elibrary.ru/item.asp?id=17069902.

Romen F. W. et al. Serological detection system for identification of cows shedding bovine foamy virus via milk. Virology. 2007. Vol. 364, No. 1. P. 123–131. DOI: https://doi.org/10.1016/j.virol.2007.03.009.

Murray S. et al. Expanded tissue targets for foamy virus replication with simian immunodeficiency virus-induced immunosuppression. Journal of Virology. 2006. Vol. 80, No. 2. P. 663–670. DOI: https://doi.org/10.1128/JVI.80.2.663-670.2006.

Pamba R., Jeronimo C., Archanbault D. Detection of bovine retrospumavirus by the polymerase chain reaction. Journal of Virological Methods. 1999. Vol. 78, No. 1–2. P. 199–208. DOI: https://doi.org/10.1016/s0166-0934(98)00179-7.

Колотвин В. В. Вирус иммунодефицита крупного рогатого скота: индикация инфекции и распространённость в хозяйствах Российской федерации: автореф. дис. … канд. биол. наук: 03.00.23, 16.00.03 / Всерос. науч.-исслед. ин-т эксперим. вет. им. Я. Р. Коваленко. Москва, 2007. 22 с. URL: https://search.rsl.ru/ru/record/01003053744.

Pinto-Santini D. M., Stenbak C. R., Linial M. L. Foamy virus zoonotic infections. Retrovirology. 2017. Vol. 14, No. 1. P. 55. DOI: https://doi.org/10.1186/s12977-017-0379-9.

Materniak M. et al. Similar patterns of infection with bovine foamy virus in experimentally inoculated calves and sheep. Journal of Virology. 2013. Vol. 87, No. 6. P. 3516–3525. DOI: https://doi.org/10.1128/JVI.02447-12.