У статті представлено дані щодо біологічних властивостей штамів бруцел, які попередньо за біохімічними тестами були віднесені до виду Brucella ovis, та зберігалися в колекції мікроорганізмів ННЦ «ІЕКВМ». Установлено, що за тривалого зберігання штами не втратили своїх властивостей відповідно до паспортів. При цьому у чотирьох штамів (78/3131, 157/4151, 169/87, 68/Ж) відмічали ріст не тільки в присутності тіоніну, що є характерним для R-форм, а й у середовищі з фуксином (1:50 000 і 1:100 000). У результаті вивчення антигенних властивостей було встановлено, що зазначені штами мають бруцельозний S-антиген за відсутності R-антигена. Додатково під час проведення молекулярно-генетичного типування з’ясувалося, що зазначені чотири штами належать до інших видів бруцел
Ключові слова: інфекційний епідидиміт баранів, ПЛР
OIE (World Organisation for Animal Health). Chapter 3.8.7. Ovine epididymitis (Brucella ovis) (version adopted in May 2015). In: Manual of diagnostic tests and vaccines for terrestrial animals (mammals, birds and bees). Paris: OIE, 2018. URL: https://www.oie.int/fileadmin/Home/eng/Health_standards/tahm/3.08.07_OVINE_EPID.pdf.
Gouletsou P. G., Fthenakis G. C. Microbial diseases of the genital system of rams or bucks. Veterinary Microbiology. 2015. Vol. 181, No. 1–2. P. 130–135. DOI: https://doi.org/10.1016/j.vetmic.2015.07.016.
Blasco J. M. Brucella ovis. In: Nielsen K. H., Duncan J. R. (eds) Animal brucellosis. Boca Raton: CRC Press, 1990. P. 352–378. DOI: https://doi.org/10.1201/9781351069687.
Бусол В. А., Бабкин А. Ф., Жованик П. Н. Бруцеллёз сельскохозяйственных животных. Киев: Урожай, 1991. 176 с.
Alton G. G. et al. Techniques for the brucellosis laboratory. Paris: INRA, 1988. 190 pp. ISBN: 9782738000422.
Olsen S. C., Palmer M. V. Advancement of knowledge of Brucella over the past 50 years. Veterinary Pathology. 2014. Vol. 51, No. 6. P. 1076–1089. DOI: https://doi.org/10.1177/0300985814540545.
Бабкін А. Ф., Обуховська О. В. Бруцельоз: сучасні аспекти епізоотології. Ветеринарна медицина: міжвід. темат. наук. зб. 2012. Вип. 96. С. 204–205. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2012_96_81.
López-Goñi I. et al. Evalution of a multiplex PCR assay (Bruce-ladder) for molecular typing of all Brucella species, including the vaccine strains. Journal of Clinical Microbiology. 2008. Vol. 46, No. 10. P. 3484–3487. DOI: https://doi.org/10.1128/JCM.00837-08.
Coelho A. M. et al. Impact of B. melitensis Rev-1 vaccination on brucellosis prevalence. Turkish Journal of Veterinary and Animal Sciences. 2015. Vol. 39, No. 3. P. 261–270. DOI: https://doi.org/10.3906/vet-1408-27.
Ponsart C. et al. Brucella melitensis Rev.1 vaccination generates a higher shedding risk of the vaccine strain in alpine ibex (Capra ibex) compared to the domestic goat (Capra hircus). Veterinary Research. 2019. Vol. 50, No. 1. P. 100. DOI: https://doi.org/10.1186/s13567-019-0717-0.
Sanogo M. et al. Importance of identification and typing of brucellae from West African cattle: a review. Veterinary Microbiology. 2013. Vol. 164, No. 3–4. P. 202–211. DOI: https://doi.org/10.1016/j.vetmic.2013.02.009.