Метою роботи було вперше визначити поширення різних екто- та ендопаразитів шлунково-кишкового тракту, що заражають кішок міської та сільської популяції Харківського регіону. Дослідження на екто- та ендопаразити були проведені у 177 котів міської популяції, з яких 112 котів були домашні і 65 тварин безпритульних та 98 котів сільської популяції Харківського регіону в період з березня по липень 2023 року. Були зібрані дані про місцезнаходження, вік та стать тварин і додатково (у разі приватних тварин) про протипаразитарну обробку. У 275 обстежених котів було виявлено 5 різних екто- і ендопаразитів з поширеністю від 7,1 % до 32,3 %. Ctenocephalides felis реєстрували у 7,1 % домашніх, 29,2 % безпритульних котів міської популяції та 18,4 % котів сільської популяції. Інвазованість вушними кліщами Otodectes cynotis була найвищою у безпритульних котів (32,3 %), тоді як у котів з сільської популяції показник інвазованості був меншим на 9,9 %, а у домашніх тварин з міської популяції — на 14,4 %. У безпритульних котів міської популяції найбільше реєстрували яйця гельмінтів Toxascaris leonina (29,2 %) і Uncinaria stenocephala (18,5 %). Екстенсивність Toxascaris leonina серед домашніх котів міської і сільської популяції була майже на однаковому рівні — 18,8 % та 19,4 % відповідно. Taenia taeniaeformis реєстрували у безпритульних котів з міської (3,1 %) та сільської популяції (6,1 %). Яйця теніїд у домашніх кішок міської популяції не були виявлені. Загальна інвазованість ендо- і ектопаразитами домашніх котів міської популяції склала 52,7 %, котів сільської популяції — 77,6 %, тоді як інвазованість безпритульних котів становила 100 %
Ключові слова: блохи, кліщі, гельмінти
Пономаренко В. Я., Федорова О. В., Булавіна В. С. Паразитози безпритульних собак — небезпека для здоров’я людини. Ветеринарна медицина України. 2009. № 12. С. 14–17. URL: https://lib.dsau.dp.ua/book/62121.
El-Gazzar L. M. et al. Insecticide resistance in the cat flea (Siphonaptera: Pulicidae). J. Econ. Entomol. 1986. Vol. 79, iss. 1. P. 132‒134. DOI: https://doi.org/10.1093/jee/79.1.132.
Linardi P. M., Costa Santos J. L. Ctenocephalides felis felis vs. Ctenocephalides canis (Siphonaptera: Pulicidae): some issues in correctly identify these species. Rev. Bras. Parasitol. Vet. 2012. Vol. 21, iss. 4. P. 345‒354. DOI: https://doi.org/10.1590/S1984-29612012000400002.
Taenzler J., de Vos C., Roepke R. K. A. Efficacy of fluralaner plus moxidectin (Bravecto® Plus spot-on solution for cats) against Otodectes cynotis infestations in cats. Parasites Vectors. 2018. Vol. 11. P. 595 DOI: https://doi.org/10.1186/s13071-018-3167-z.
Bosco A. et al. Efficacy of fluralaner spot-on solution for the treatment of Ctenocephalides felis and Otodectes cynotis mixed infestation in naturally infested cats. BMC Vet. Res. 2019. Vol. 15. P. 28. DOI: https://doi.org/10.1186/s12917-019-1775-2.
Silva J. T. et al. Prevalence and clinical aspects of Otodectes cynotis infestation in dogs and cats in the Semi-arid region of Paraíba, Brazil. Acta Sci. Vet. 2020. Vol. 48. Pub. 1725. URL: https://www.ufrgs.br/actavet/48/PUB%201725.pdf.
Spada E., et al. Prevalence of faecal-borne parasites in colony stray cats in northern Italy. J. Feline. Med. Surg. 2013. Vol. 15, iss. 8. P. 672‒677. DOI: https://doi.org/10.1177/1098612X12473467.
Abbas I. et al. Gastrointestinal parasites of cats in Egypt: high prevalence high zoonotic risk. BMC. Vet. Res. 2022. Vol. 18, iss. 1. P. 420. DOI: https://doi.org/10.1186/s12917-022-03520-0.
Jia W. et al. Mitochondrial genes and genomes support a cryptic species of tapeworm within Taenia taeniaeformis. Acta Trop. 2012. Vol. 123, iss. 3. P. 154-163. DOI: https://doi.org/10.1016/j.actatropica.2012.04.006.
Gibson, D.I., Bray, R.A., Harris, E.A. (Compilers). Host–Parasite Database of the Natural History Museum, London. 2005. URL: http://www.nhm.ac.uk/research-curation/scientific-resources/taxonomy-systematics/host-parasites/.
Karamon J. et al. First report of Echinococcus multilocularis in cats in Poland: a monitoring study in cats and dogs from a rural area and animal shelter in a highly endemic region. Parasit Vectors. 2019. Vol. 12, iss. 1. P. 313. DOI: https://doi.org/10.1186/s13071-019-3573-x.
Wall R., Shearer D. Veterinary ectoparasites: biology, pathology and control. 2nd ed. Oxford: Blackwell Science Ltd., 2001. P. 1‒242. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/book/10.1002/9780470690505.
Манжос О. Ф., Лавріненко І. В. Особливості клінічного перебігу отодектозу домашніх м᾽ясоїдних. Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: зб. наук. праць. 2009. Вип. 60. Ч. 2. С. 71‒73.
Довгій Ю. Ю. та ін. Паразитарні хвороби м’ясоїдних тварин. Гельмінтози. Житомир : Полісся, 2014. 216 с. URL: http://ir.polissiauniver.edu.ua/bitstream/123456789/3590/1/Parazitarni_khvorobi_myasoyidnikh_tvarin_2014.pdf.
